Чорноморський біосферний заповідник

2025-07-14

Майже 100 років тому розпочалася історія заповідання територій, що входять сьогодні до  складу Чорноморського біосферного заповідника (14 липня 1927 року була прийнята Постанова РНК УРСР № 172 „Про утворення надморських заповідників по берегах Чорного i Азовського морів“,  з метою „охорони природи надбережжя Чорного i Азовського морів, зокрема, фауни птахів від хижацького знищення їх під час перельоту i гніздування“).

Ідея створення „пташиних заповідників“ на узбережжі  Чорного  та  Азовського морів вперше була озвучена ще в 1919 році. Г.О. Бризгалін пропонував створити в Україні заповідники, аналогічні з американськими „пташиними“. Проте, тільки в 20-х роках XX століття почалися конкретні кроки. Створення Надморських заповідників природоохоронці вважали головною подією в галузі охорони пам’яток природи в 1927 році. Про заповідники було опубліковано низку статей та організовано комплексну експедицію з їх вивчення.

2025-07-08

На тимчасово окупованій території Херсонщини в м. Гола Пристань  знаходилося управління нашої установи, еколого-освітній центр, Музей природи, бібліотека. З приходом окупантів все було розграбовано, знищено, а після підриву Каховської ГЕС ще й затоплено.

5 червня 2025 року працівники відділу еколого-просвітньої роботи приймали участь в онлайн-семінарі „Бібліотеки як простір ментальної підтримки: природоохоронний контекст“, який проводила Всеукраїнська екологічна ліга — одна з найбільших природоохоронних громадських організацій в Україні. Учасникам була запропонована анкета щодо потреби в літературі екологічного спрямування, яку ми заповнили з метою відродження бібліотеки заповідника.

7 липня в День працівника природно-заповідної справи — нашого професійного свята — ми отримали літературу від Всеукраїнської екологічної ліги: журнали „Екологічний  вісник“, методично-інформаційні збірки до природоохоронних акцій ВЕЛ, тематичні збірки бібліотеки ВЕЛ (Серія „Охорона навколишнього середовища“), посібники, тритомну Екологічну Енциклопедію, інформаційні матеріали Всеукраїнської дитячої спілки „Екологічна варта“, буклети та роздаткові  матеріали.

Адміністрація і колектив Чорноморського біосферного заповідника НАН України висловлюють щиру подяку керівництву і колегам Всеукраїнської екологічної ліги за безоплатно надані матеріали для бібліотеки Чорноморського біосферного заповідника, за розуміння і підтримку.

2025-01-13

Друзі, колеги! Незабаром відбудеться одна з найцікавіших подій лютого — святкування Всесвітнього дня водно-болотних угідь! Тема  2025 року — «Захист водно-болотних угідь заради нашого спільного майбутнього».  
Як зазвичай, із усіма матеріалами можна ознайомитися на офіційному сайті World Wetlands Day.

Переклад презентації українською мовою — за посиланням.

Інформація відділу еколого-просвітньої роботи

2024-10-23

Катастрофічний спуск Каховського водосховища, до якого призвів підрив Каховської ГЕС російськими окупаційними військами 6 червня 2023 р., спричинив затоплення значних територій. Ця подія мала широкий спектр соціальних, економічних і екологічних наслідків, які потребують різностороннього вивчення. Ще у 2023 р. вийшла низка праць, у яких на основі даних дистанційного зондування була окреслена зона затоплення та здійснений аналіз тих чи інших аспектів впливу водопілля на навколишнє середовище. Втім, це питання досі не можна вважати цілком дослідженим. Основними перепонами є не лише те, що території, котрі постраждали, є зонами бойових дій або навіть окупованими, але й відсутність у загальному доступі мапи зони затоплення у форматах, придатних для аналізу з використанням ГІС-застосунків.

Науковці Чорноморського біосферного заповідника НАН України у процесі власних досліджень наслідків підриву Каховської ГЕС підготували таку карту у форматі шейп-файлів і, керуючись принципами FAIR, виклали її в загальний доступ для використання іншими науковцями у своїх дослідженнях.

Створений фахівцями заповідника контур зони розливу води охоплює регіон від нижнього б'єфу Каховської ГЕС до кінця Дніпровсько-Бузького лиману, а також включає розливи води у пониззі Інгульця (до широти 47.20°) та Південного Бугу (до широти 47.45°). Як і у попередніх дослідженнях, створений картографічний продукт заснований на даних дистанційного зондування Sentinel-2 та Landsat-9. Втім, на відміну від них, він створений не автоматичними методами за допомогою різницевих водних індексів, а шляхом ручного візуального дешифрування з огляду на власні знання специфіки місцевості та рельєфу. Це дозволило включити в зону затоплення території, які різницеві водні індекси зазвичай не відображають затопленими через приховування водної поверхні лісовим пологом або густими очеретяними заростями. На більшу точність отриманого контуру зони затоплення також вплинуло те, що науковці заповідника перед дешифруванням покращили роздільність даних дистанційного зондування Landsat-9 з 30 м/піксель до 15 м/піксель шляхом паншарпінгу спектральних каналів панхроматичним каналом за методом IHS.

Створені фахівцями заповідника шейп-файли доступні за адресою: https://doi.org/10.5281/zenodo.13972168.

Із контуром зони затоплення можна також ознайомитися на веб-версії мапи, що наведена нижче.