2026-06-22
За перші три роки окупації площа штучних соснових насаджень Олешківських пісків скоротилася приблизно на 30 тисяч гектарів (64,3 %) порівняно зі станом напередодні повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну.
Масштаб цих змін оцінили науковці Чорноморського біосферного заповідника НАН України, які також розглянули можливі наслідки виявлених трансформацій для природи регіону. У дослідженні використано супутникові дані Sentinel-2 та методи машинного навчання на основі штучної нейронної мережі. За їх допомогою було змодельовано поширення соснових насаджень станом на 23 лютого 2022 року та 12 лютого 2025 року. Порівняння отриманих моделей дало змогу визначити масштаби скорочення й фрагментації сосняків у різних частинах Олешківських пісків та окреслити можливі напрями подальших екологічних змін.
Результати роботи представлено у статті «Війна і штучні соснові насадження Олешківських пісків: на порозі нової реальності», опублікованій у 28-му томі наукового журналу GEO&BIO.
Соснові ліси, які понад пів століття сприймалися як невіддільна частина Олешківських пісків, мають, за деяким винятком, відносно недавню історію. Від 1949 року до кінця 1980-х років у регіоні було створено близько 70 тисяч гектарів переважно монокультурних соснових насаджень. Вони мали закріплювати піски й за кілька десятиліть стали одним із визначальних елементів місцевих ландшафтів.
Водночас це була створена людиною система, існування якої значною мірою залежало від постійного догляду, охорони від пожеж і відновлення пошкоджених ділянок. Сосняки Олешківських пісків відзначалися високою пожежною вразливістю, не могли повноцінно відновлюватися самостійно та подекуди замінили природні угруповання піщаної рослинності. Тому значення цих насаджень для природи регіону не можна зводити до простого протиставлення лісу та відкритих пісків.