Чорноморський біосферний заповідник
Національної академії наук України
Бібліотека заповідника відроджується
2025-07-08
На тимчасово окупованій території Херсонщини в м. Гола Пристань знаходилося управління нашої установи, еколого-освітній центр, Музей природи, бібліотека. З приходом окупантів все було розграбовано, знищено, а після підриву Каховської ГЕС ще й затоплено. 5 червня 2025 року працівники відділу еколого-просвітньої роботи приймали участь в онлайн-семінарі „Бібліотеки як простір ментальної підтримки: природоохоронний контекст“, який проводила Всеукраїнська екологічна ліга — одна з найбільших природоохоронних громадських організацій в Україні. Учасникам була запропонована анкета щодо потреби в літературі екологічного спрямування, яку ми заповнили з метою відродження бібліотеки заповідника. 7 липня в День працівника природно-заповідної справи — нашого професійного свята — ми отримали літературу від Всеукраїнської екологічної ліги: журнали „Екологічний вісник“, методично-інформаційні збірки до природоохоронних акцій ВЕЛ, тематичні збірки бібліотеки ВЕЛ (Серія „Охорона навколишнього середовища“), посібники, тритомну Екологічну Енциклопедію, інформаційні матеріали Всеукраїнської дитячої спілки „Екологічна варта“, буклети та роздаткові матеріали. Адміністрація і колектив Чорноморського біосферного заповідника НАН України висловлюють щиру подяку керівництву і колегам Всеукраїнської екологічної ліги за безоплатно надані матеріали для бібліотеки Чорноморського біосферного заповідника, за розуміння і підтримку. |
Всесвітній день водно-болотних угідь вже не за горами!
2025-01-13
Друзі, колеги! Незабаром відбудеться одна з найцікавіших подій лютого — святкування Всесвітнього дня водно-болотних угідь! Тема 2025 року — «Захист водно-болотних угідь заради нашого спільного майбутнього».
Карта зони затоплення внаслідок підриву Каховської ГЕС
2024-10-23
Катастрофічний спуск Каховського водосховища, до якого призвів підрив Каховської ГЕС російськими окупаційними військами 6 червня 2023 р., спричинив затоплення значних територій. Ця подія мала широкий спектр соціальних, економічних і екологічних наслідків, які потребують різностороннього вивчення. Ще у 2023 р. вийшла низка праць, у яких на основі даних дистанційного зондування була окреслена зона затоплення та здійснений аналіз тих чи інших аспектів впливу водопілля на навколишнє середовище. Втім, це питання досі не можна вважати цілком дослідженим. Основними перепонами є не лише те, що території, котрі постраждали, є зонами бойових дій або навіть окупованими, але й відсутність у загальному доступі мапи зони затоплення у форматах, придатних для аналізу з використанням ГІС-застосунків. Науковці Чорноморського біосферного заповідника НАН України у процесі власних досліджень наслідків підриву Каховської ГЕС підготували таку карту у форматі шейп-файлів і, керуючись принципами FAIR, виклали її в загальний доступ для використання іншими науковцями у своїх дослідженнях. Створений фахівцями заповідника контур зони розливу води охоплює регіон від нижнього б'єфу Каховської ГЕС до кінця Дніпровсько-Бузького лиману, а також включає розливи води у пониззі Інгульця (до широти 47.20°) та Південного Бугу (до широти 47.45°). Як і у попередніх дослідженнях, створений картографічний продукт заснований на даних дистанційного зондування Sentinel-2 та Landsat-9. Втім, на відміну від них, він створений не автоматичними методами за допомогою різницевих водних індексів, а шляхом ручного візуального дешифрування з огляду на власні знання специфіки місцевості та рельєфу. Це дозволило включити в зону затоплення території, які різницеві водні індекси зазвичай не відображають затопленими через приховування водної поверхні лісовим пологом або густими очеретяними заростями. На більшу точність отриманого контуру зони затоплення також вплинуло те, що науковці заповідника перед дешифруванням покращили роздільність даних дистанційного зондування Landsat-9 з 30 м/піксель до 15 м/піксель шляхом паншарпінгу спектральних каналів панхроматичним каналом за методом IHS.
Створені фахівцями заповідника шейп-файли доступні за адресою: https://doi.org/10.5281/zenodo.13972168.
Із контуром зони затоплення можна також ознайомитися на веб-версії мапи, що наведена нижче.
Підтримка міжнародних ініціатив (ВБУ 2022) — 100 марафонів на захист природи: Міна Гулі змінює світ власним прикладом
2022-02-22
Генеральна директорка Thirst, юристка за фахом, Міна Гулі унікальним чином підвищує обізнаність людей про глобальну водну кризу. У листопаді 2018 Міна почала кампанію #RunningDry, в рамках якої організувала 100 марафонів за 100 днів під гаслом захисту води. „Мої забіги — це заклик до миру обʼєднатися для економії води. Вода, з якою ми повинні жити, щоб вижити, виснажується. Ми називаємо це #RunningDry, тому що нам потрібно усвідомити серйозність кризи, з якою ми стикаємося“, — говорить у своєму зверненні Міна Гулі. Цього разу девіз Всесвітнього дня Водно-болотних угідь — „Дій на підтримку водно-болотних угідь для людей та природи“. Натхненна таким слоганом, Міна Гулі ініціювала марафон задля збереження боліт, торфовищ, заток та лиманів, до якого долучаються учасники з усього світу: більш як 150 (у деяких джерелах — 170) країн.
До Всесвітнього дня дикої природи
2022-02-21
20 грудня 2013 року 68-а сесія Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй ухвалила проголосити 3 березня Всесвітнім днем дикої природи з тим, щоб підвищити рівень обізнаності в питаннях дикої фауни та флори. Дата збігається з датою прийняття Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори (СІТЕС) в 1973 році, яка відіграє важливу роль в регулюванні міжнародної торгівлі зникаючими видами. Святкування 2022 року пройде в режимі онлайн, і буде намагатися зібрати разом представників держав-членів ООН, організацій системи ООН і багатосторонніх екологічних угод, громадянського суспільства та приватного сектора для серії дискусій на тему „Відновлення ключових видів для екосистеми“.
|
