Карта зони затоплення внаслідок підриву Каховської ГЕС
2024-10-23
Катастрофічний спуск Каховського водосховища, до якого призвів підрив Каховської ГЕС російськими окупаційними військами 6 червня 2023 р., спричинив затоплення значних територій. Ця подія мала широкий спектр соціальних, економічних і екологічних наслідків, які потребують різностороннього вивчення. Ще у 2023 р. вийшла низка праць, у яких на основі даних дистанційного зондування була окреслена зона затоплення та здійснений аналіз тих чи інших аспектів впливу водопілля на навколишнє середовище. Втім, це питання досі не можна вважати цілком дослідженим. Основними перепонами є не лише те, що території, котрі постраждали, є зонами бойових дій або навіть окупованими, але й відсутність у загальному доступі мапи зони затоплення у форматах, придатних для аналізу з використанням ГІС-застосунків. Науковці Чорноморського біосферного заповідника НАН України у процесі власних досліджень наслідків підриву Каховської ГЕС підготували таку карту у форматі шейп-файлів і, керуючись принципами FAIR, виклали її в загальний доступ для використання іншими науковцями у своїх дослідженнях. Створений фахівцями заповідника контур зони розливу води охоплює регіон від нижнього б'єфу Каховської ГЕС до кінця Дніпровсько-Бузького лиману, а також включає розливи води у пониззі Інгульця (до широти 47.20°) та Південного Бугу (до широти 47.45°). Як і у попередніх дослідженнях, створений картографічний продукт заснований на даних дистанційного зондування Sentinel-2 та Landsat-9. Втім, на відміну від них, він створений не автоматичними методами за допомогою різницевих водних індексів, а шляхом ручного візуального дешифрування з огляду на власні знання специфіки місцевості та рельєфу. Це дозволило включити в зону затоплення території, які різницеві водні індекси зазвичай не відображають затопленими через приховування водної поверхні лісовим пологом або густими очеретяними заростями. На більшу точність отриманого контуру зони затоплення також вплинуло те, що науковці заповідника перед дешифруванням покращили роздільність даних дистанційного зондування Landsat-9 з 30 м/піксель до 15 м/піксель шляхом паншарпінгу спектральних каналів панхроматичним каналом за методом IHS.
Створені фахівцями заповідника шейп-файли доступні за адресою: https://doi.org/10.5281/zenodo.13972168.
Із контуром зони затоплення можна також ознайомитися на веб-версії мапи, що наведена нижче.
|
|
|